Фріланс, самозайнятість, віддалена робота та підприємництво: одне і те ж?
Дуже часто люди ототожнюють ці поняття. Частково правильно, частково ні. Давайте розбиратися.
На рівні законодавства у нас немає поняття фрілансер. Тому фактично це підприємництво на рівні ФОП (найчастіше за спрощеною системою) або ж особа, яка проводить незалежну професійну діяльність.
Кілька постів тому я писала, що таке фріланс. Фріланс – це вільна віддалена робота, найчастіше без юридичного оформлення зобов’язань сторін. Його головна відмінність від інших видів заробітку – наявність роботодавця/клієнта.
При фрілансі онлайн-спілкування з замовником у вигляді отримання завдання і прийняття роботи відбувається за допомогою електронної пошти, месенджерів або скайпу. При цьому роботодавець і виконавець можуть знаходитися в різних частинах міста, держави, а іноді і земної кулі.
Важливо розуміти, що це не зовсім робота на себе. Фрілансер – це завжди НАЙМАНИЙ працівник. На яких умовах, це вже інше питання. Проте тут точно немає волі вольної. І найманий цей працівник завжди ПОЗА штатом.
Віддалена робота
ВІДДАЛЕНА РОБОТА – це робота поза межами підприємства чи компанії. Вона може бути частково віддалена (кілька днів на тиждень) або повністю віддалена. Проте такий працівник – в штаті компанії чи підприємства. Може бути поза штатом, але стосунки із роботодавцем прописані угодою.
Віддалена робота – це не просто робота на дому, це робота віддалена від офіційного місця працевлаштування.
Самозайнятість
Якщо розглядати фріланс як підприємництво, то потрібно розуміти, які види підприємництва ми маємо на увазі. Якщо пригадати квадрант Кіосакі, то там є наймані працівники, підприємці (мається на увазі самозайнятість), бізнесмени та інвестори. Ця модель не ідеальна, проте приблизно відображає реальність.
Так от фріланс – це про самозайнятість. Тут примовка «Хто не працює, той не їсть» – це точно. Якщо бізнесмени ще можуть щось делегувати і хоч трохи вилазити із робочих питань, то фрілансера ноги/руки/голова кормлять тільки в робочому стані.
На рівні законодавства у нас немає поняття фрілансер. Тому фактично це підприємництво на рівні ФОП (найчастіше за спрощеною системою) або ж особа, яка проводить незалежну професійну діяльність.
Різного роду консультанти, експерти, актори, художники та творчі діячі ( особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності). Сюди ж відноситься діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайняті релігійною (місіонерською) діяльністю. Це все сміло можна трактувати як фріланс.
Майстри манікюру, подологи, дієтологи, перукарі, коучі, психологи – це все також фрілансери. Хочу зауважити, що фріланс – це не тільки IT-спеціалісти. І не тільки в онлайні. Це поняття НАБАГАТО ширше. В США та Європі фрілансерами називають усіх позаштатних працівників.